Уперше виявлено, що абсолютна кількість Т-лімфоцитів, Т-хелперів, В-лімфоцитів, співвідношення Т-хелпери/Т-супресори, концентрація імуноглобуліну (Ig) А, дрібнодисперсної фракції циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові, показник вираженості дихально-циркуляторних розладів, відносна кількість паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, шкала PTS (Polytrauma schlussels), відносна кількість лімфоцитів у формулі крові, вміст загального білка, фібриногену в крові найбільш достовірно відображають прогноз виникнення інфекційних ускладнень (ІУ) в потерпілих з закритою поєднаною травмою таза (ЗПТТ). На підставі об'єктивних критеріїв, що найбільш точно характеризують перебіг запального процесу, розроблено формули для прогнозування ризику виникнення ІУ в даних потерпілих. Удосконалено програму діагностики ІУ на основі визначення ризику виникнення цих ускладнень з проведенням "сторожового" моніторингу клініко-інструментальних показників. На підставі результатів порівняльного аналізу шкал тяжкості травми та стану потерпілих установлено можливість використання анатомо-функціональної оцінки та багатофакторного аналізу для розробки диференційованої хірургічної тактики лікування. Одержало подальший розвиток опрацювання анатомо-функціонального підходу щодо вибору строків і методів лікування ЗПТТ з огляду на тяжкість поєднаних пошкоджень і стан потерпілого.

  Завантажити