Розглянуто проблему порушення лактації у жінок з чинниками ризкою й обгрунтовано шляхи зниження частоти їх виникнення на підставі вивчення клініко-морфологічних, біохімічних та ендокринологічних факторів у патогенетичному аспекті, розроблено та впроваджено відповідні прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. Розглянуто нові аспекти патогенезу порушень лактації, зокрема, досліджено участь лімфоїдних клітин у розвитку цитотоксичних реакцій і виявлено, що кіллерна активність лейкоцитів тісно пов'язана з їх здатністю до адгезії на поверхні видалених клітин. Зроблено припущення, що інтенсивна рекція клітин лімфоїдної системи за фізіологічного перебігу лактації сприяє швидкому видаленню зруйнованих клітин з порожнини альвеол і вивідних проток молочної залози. Показано, що якісні зміни грудного молока у жінок з чинниками ризику розвитку порушень лактації залежать від способу розродження та характеризуються після кесарева розтину достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів C та E, а також імуноглобулінів класів A, M та G. З'ясовано, що після природного розродження якісні зміни грудного молока носять менш виражений характер і полягають у достовірному зменшенні рівня лактоферину, загального білка, ліпідів та імуноглобуліну класу A. Розроблено та поетапно впроваджено практичні рекомендації та алгоритм дій лікаря щодо зниження частоти порушень лактації у жінок з чинниками ризику.

  Завантажити