Установлено продуктивний потенціал довговікових травостоїв (20-, 25-, 30-річних) залежно від інтенсивності удобрення та способів розподілу азоту добрив. Уперше за умов Лісостепу західного здійснено біоекоморфологічний аналіз фітоценотичної структури низинних лук за умов довготривалого інтенсивного їх використання. З використанням результатів стаціонарного досліду показано зміни видового, ботанічного складу та щільності довговікових травостоїв. Удосконалено технологічні заходи високоефективного їх використання шляхом перерозподілу різних доз (240, 180, 140 кг/га) азоту добрив протягом вегетації залежно від фаз розвитку трав і тривалості періодів відростання між наступними відчуженнями. Визначено темпи іммобілізації азоту внесених восени мінеральних добрив з використанням у наступний вегетаційний сезон, його вплив на якість і рівномірність надходження корму. Показано доцільність використання триразового підживлення травостоїв азотом з виключенням ранньовесняного для забезпечення рівномірності надходження високоякісного корму. Обгрунтовано екологічний аспект впроваджуваних технологій довготривалого використання травостоїв, які дозволяють уникнути вертикальної міграції хімічних елементів добрив, надлишкового нагромадження важких металів у грунті для збереження екологічної рівноваги екосистеми. Установлено економічну й енергетичну ефективність довготривалого використання лучних травостоїв та виявлено способи здешевлення кормової продукції.

  Завантажити