Проаналізовано поетологічну специфіку прози Дж. Фаулза у контексті європейського постмодернізму, зв'язків його творів з філософсько-етичним дискурсом другої половини XX ст. Досліджено засоби та прийоми постмодерного конструювання сюжету з його ігровими, ремінісцентними, міфопоетичними, пародійними елементами. Проаналізовано специфіку художнього письма, що надає структурно-смислового завершення творам митця. Визначено провідні тенденції фаулзівського стилю, систему образних порівнянь, алюзій, метафор, які формують оповідну техніку, композицію, жанрову своєрідність творів.

  Завантажити