Проведено комплексне дослідження принципів утвердження, пізнання та переживання просторово-часових вимірів політики. Побудовано цілісний концепт політичного простір-часу, запропоновано оригінальне тлумачення категорій політичного простору та політичного часу на трьох рівнях аналізу: простір-часу політико-аналітичного дискурсу; просторово-часових означень політичного виміру буття людини; простір-часу інтерсуб'єктивних структур політики. Описано механізми часової змінюваності політичного простору та досліджено принципи їх функціонування з використанням методологічного інструментарію постструктуралізму та постмодернізму, зокрема, філософського розрізнення (фр. differance). На базі евристичного потенціалу розробленого концепту простір-часу політики проаналізовано проблему політичної ідентичності людини у політичному вимірі її буття.

  Завантажити