Патогенетично обгрунтована протиаритмічна ефективність медикаментозної (фіноптін, аллапінін, ренітек, козаар) і комбінованої (фіноптін + альфа-токоферол, аллапінін + аутотрансфузія ультрафіолетом опроміненої крові /АУФОК/) терапії у хворих хронічною ішемічною хворобою серця, ускладненої порушеннями ритму. При аритміях серця за допомогою сучасних, адекватних, високоінформативних методів дослідження (радіоіммунологічних, спектрофотометричних, біохімічних, електрофізіологічних) виявлені зміни в метаболізмі, нейрогуморальних системах регуляції гомеостазу (в симпато-адреналової системі /САС/, вільних жирних кислотах /ВЖК/, перекисному окисленні ліпідів /ПОЛ/, антиоксидантній системі /АОС/, ренін-ангіотензин-альдостероновій системі /РААС/, каллікреїн-кініновій системі /ККС/, функції наднирників, кислотно-лужному стані /КЛС/, обміні електролітів), в гемодинаміці і внутрішньосерцевій кінетиці, які корелюють з важкістю і формою порушень ритму серця, ступенем ефективності лікування і розглядаються як патогенетичні фактори розвитку захворювання. Розроблені і науково обгрунтовані критерії прогнозу і ефективності протиаритмічного лікування, принципи диференційованої, патогенетичної терапії аритмій з використанням мембранодепресантів, антагоністів кальцію, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), блокаторів рецепторів ангіотензина-ІІ, комбінованого застосування медикаментозних речовин і антиоксидантів, немедикаментозних засобів.

  Завантажити