Розглянуто явище профетизму як іманентну характеристику поетичного мистецтва в контексті естетико-філософських ідей К.Ясперса, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, К.-Г.Юнга, Ф.Ніцше, М.Еліаде, В.Кандинського, О.Паса, реалізованих у поетичних текстах В.Свідзінського, Є.Плужника, Є.Маланюка, В.Стуса. На підставі емпіричних даних творчості поетів, здатних фіксувати несвідомі прояви профетичного знання, а також спорадичної критичної рецепції висвітлено профетизм як ірраціональне явище поетичної творчості. Викладено комплексний підхід інтерпретації профетизму в українській поезії ХХ ст., визначено спільні для профетизму особливості поетики образно-символічної системи й естетико-філософські аспекти творчості митців. Декодовано багатопланову текстову структуру профетичних мотивів у контексті аналітичної психології та теорії архетипів К.-Г.Юнга. Дефінійовано феномен профетизму як іманентний мистецькій творчості аспект функціонування, що передбачає реалізацію прогностичної потенції творчої людини до подолання часу - бачення майбутніх подій і явищ.

  Завантажити