Уперше вивчено фактори ризику, а також питання щодо підвищення ефективності вчасної діагностики та лікування бронхіальної астми (БА) у дітей раннього віку. Визначено показання до антибіотикотерапії та специфічної протигрипозної й неспецифічної імунопрофілактики загострень хвороби, асоційованих з частими респіраторними інфекціями. Здійснено дослідження еволюції рецидивних варіантів обструктивного бронхіту та синдрому крупу у 216-ти дітей раннього віку. Установлено у 59,4 % хворих з рецидивами бронхообструкції та у 33,3 % з повторними епізодами крупу впродовж 6-ти років наявність БА. З'ясовано суттєві фактори ризику розвитку та 5-ти клінічних варіантів БА у 109-ти дітей раннього віку: рецидивного бронхообструктивного синдрому (63,3 %), wheezing (19,3 %), рецидивного синдрому крупу (7,3 %), синдрому сухого нападоподібого кашлю (5,5 %), типового нападу ядухи (4,6 %). Виявлено високу інфікованість дітей з БА хламідіями та мікоплазмами, що є показанням до призначення препарату групи макролідів "Азитроміцин", який був ефективним у 91,3 % з 76-ти хворих. Показано, що у дітей раннього віку призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів з перших днів загострення астми призводить до більш швидкої ліквідації симптомів хвороби та скорочення терміну стаціонарного лікування. Відзначено, що використання їх за середньотяжкої астми впродовж 2-х тижнів, а за тяжкої - 3-х місяців забезпечує ефективний контроль за перебігом хвороби у 100 % і 83 % хворих відповідно. Визначено високу ефективність (95 %) 2-місячного курсу монтелукасту у разі середньотяжкої астми у дітей 6 - 11-ти років. Доведено клініко-епідеміологічну і серологічну ефективність застосування субодиничної вакцини у профілактиці грипу в дітей з тяжкою і середньотяжкою астмою. Зауважено, що використання рибомунілу для профілактики гострих респіраторних захворювань носоглотки, а також зумовлених ними загострень БА дає змогу суттєво підвищити ефективність базисної терапії.

  Завантажити