На основі ретроспективних і проспективних досліджень встановлено найбільш значимі показники для прогнозу розвитку вторинної панкреатичної та септичної поліорганної недостатності. Встановлено строки та характер змін макрофагів легень, печінки та кишечнику у разі гострого експериментального панкреатиту у щурів, на основі чого встановлено етапність розвитку поліорганних порушень. Визначено типи імунних порушень та роль системи HLA I і II класу в генетичному контролі імунної відповіді, рівень експресії поверхневих рецепторів моноцитів та молекул адгезії у хворих на асептичний та інфекційний панкреонекроз, що обумовлює направленість імуномоделюючої терапії на етапах лікування хворих. Розроблено індивідуалізований лікувально-тактичний підхід та нові способи хірургічного лікування, застосування яких дозволило знизити вірогідність розвитку вторинної панкреатичної інфекції на 17,1 % і післяопераційну летальність під час її розвитку у 1,8 рази.

  Завантажити