Вивчено фонетичні, морфологічні та структурні особливості адаптації німецьких топонімів у російській мові XVIII ст. Розглянуто значну кількість фонетичних варіантів адаптації іншомовних онімів у мові-реципієнті. Визначено залежність варіантності німецької топонімної лексики в російській мові від різних факторів, зокрема, усного та письмового джерел їх запозичення, впливу фонетики мовної системи та діалектних особливостей німецької мови. Описано графічну, фонетичну та фонографічну моделі засвоєння німецьких топонімів на фонетичному мовному рівні. Досліджено процес морфологічної адаптації німецьких топонімів, проаналізовано фактори їх граматичного оформлення: характер фонетичної передачі фіналей німецьких онімів та закони топонімної системи російської мови, що виявлялися у пристосуванні німецьких географічних назв до норм граматики мови-реципієнта. Відзначено особливість структурної адаптації німецьких топонімів у російській мові XVIII ст. в збереженні своєрідності іншомовних топонімів і топоформантів, підпорядкуванні німецьких географічних назв (складних та складених) топонімній системі мови-реципієнта, що відображалося в їх структурному переоформленні та семантичній передачі. Розкрито вплив типологічної конвергентності німецького та російського топоніміконів на структурне освоєння іншомовних онімів.

  Завантажити