Досліджено застосування психоаналітичної концепції суб'єкта у теорії кіно та сформульовано критичну стратегію "повернення до психоаналізу", що передбачає реконтекстуалізацію психоаналітичних понять та систематизацію основних розробок у галузі психоаналітичної теорії кіно. Здійснено реконстекстуалізацію ряду понять ("регресія", "психоз", "перверсія", "бажання", "насолода", "погляд") у психоаналітичні тексти. Диференційовано проблемне поле психоаналітичної теорії кіно на проблеми "враження реальності" (l'impression de realite) та кінематографічної ідентифікації як ефектів позиціювання суб'єкта кінематичним апаратом, розкрито їх психоаналітичні імлпікації. Доведено неадекватність рецепції ідей засновника психоналітичної теорії кіно Ж.-Л.Бодрі. Обгрунтовано можливості застосування нової стратегії "повернення до психоаналізу" для розробки адекватного способу застосування психоаналітичної концепції у теорії кіно.

  Завантажити