Розглянуто романи І.Франка середини 1980 - 1990 рр. у світлі художнього психологізму. Проаналізовано твори письменника у контексті поетики психологізму в контексті авторської концепції людини і світу, теоретико-літературного та літературно-критичного доробку митця. Розкрито основні засади концепції літературного психологізму І.Франка у багаторізноманітті поставлених у творах філософсько-психологічних проблем, функціональності форм, засобів та прийомів психологічного зображення. Висвітлено функціональний та поетикальний аспекти психологізму у психологічному ракурсі авторської світоглядної позиції та психографічному контексті, проблему автора і героя на засадах поетики психологізму, імпліцитного автобіографізму романістики, засоби і прийоми психологізації, виявлено їх підпорядкованість двом формам психологічного зображення - інтервентній та екстервентній і відповідно класифіковано.

  Завантажити