Здійснено теоретичне узагальнення та нове практичне розв'язання проблеми психологічної готовності льотного складу до професійної діяльності за умов тривалих перерв між польотами. Обгрунтовано й емпірично перевірено модель розвитку даної готовності льотного складу, виявлено детермінанти та проаналізовано динаміку розвитку її складових, зокрема, мотиваційної, загальнопрофесійної та емоційно-вольової. Розкрито суть поняття "психологічна готовність льотчиків до польотів за умов тривалих перерв між ними", поглиблено знання про її залежність від рівня кваліфікації, вислуги років, індивідуально-типологічних особливостей льотного складу. Розроблено програму розвитку дослідженої готовності, доведено ефективність використання зазначеної програми. Розвинуто комплекс методів і методик діагностики психологічної готовності льотного складу до виконання завдань за умов тривалих перерв між польотами, психолого-педагогічні засоби її вдосконалення в авіаційних підрозділах Збройних Сил України.

  Завантажити