За результатами добового моніторування артеріального тиску (АТ) в 154 пацієнтів виявлено артеріальну гіпертензію в 127 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) зі значною дисгармонічністю психологічного стану з переважанням невротичних рис, ригідності та аутичності. Встановлено, що позитивна динаміка показників добового моніторування АТ на тлі антигіпертензивної терапії еналаприлом, або його поєднанням з гідрохлортіазидом і (або) атенололом у 85,1 % випадків супроводжувалась покращанням психологічного стану з послабленням тривожно-депресивних, іпохондричних, психастенічних розладів, замкнутості та афективної ригідності. Відзначено, що психокоригувальний вплив лікування проявляється незалежно від присутності антигіпертензивного ефекту, а незадовільним результатам антигіпертензивної терапії сприяють вихідні зміни психологічного статусу з характерним зниженням оптимізму та труднощами під час міжособистісних контактів. Визначено, що імовірність відмови від постійної антигіпертензивної терапії підвищується у хворих з психологічними особливостями, які відображають порушення соціально-психологічної адаптації, та молодих пацієнтів з більш легким перебігом захворювання. У 17,5 % пацієнтів з підвищеним АТ за результатами добового моніторування АТ виявлено "гіпертензію білого халата", визначено підвищення іпохондричної фіксації, тривожно-помисливі та істероїдні риси. У 32,3 % хворих на ГХ відзначено реакцію "білого халата", яка супроводжувалась значними явищами невротизації особистості у вигляді іпохондричних, тривожно-депресивних, істероїдних і психастенічних розладів.

  Завантажити