Досліджено суть, роль, вікові та психологічні особливості прояву амбівалентності атитюдів, її структури, критеріїв, показників вимірювання, активізації умов, шляхів та засобів впливу на зниження інтенсивності цієї властивості соціальних установок у юнаків. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми амбівалентності атитюдів у зарубіжній та вітчизняній психології. Визначено структуру (афективний, когнітивний, поведінковий компоненти) амбівалентності соціальних установок в юнацькому віці, критерії її діагностування (співвідношення позитивної та негативної оцінок за амбіеквальністю, інтенсивністю в афективній, когнітивній та поведінковій сферах атитюдів, довіра до себе, потреба в пізнанні, самоефективність) та рівні прояву. Апробовано психокорекційну систему роботи зі зниження амбівалентності атитюдів у юнацькому віці шляхом створення психолого-педагогічних умов впливу на неї. Доведено ефективність включення даної програми до навчально-виховного процесу як чинника особистісного зростання в юнацькому віці.

  Завантажити