Вивчено особливості соціалізації підлітків, позбавлених батьківського піклування. Проаналізовано теоретичні підходи до існуючих уявлень про зміст, механізми та чинники соціалізації підлітків за умов родинної депривації. Установлено відмінності у структурі соціалізації підлітків-вихованців дитячих будинків та підлітків з родин. З'ясовано, що у підлітків-вихованців дитячих будинків вищий рівень тривожності, почування самотності, інтенсивності функціонування механізмів захисту, а саме: регресії, заміщення, компенсації у порівнянні з їх ровесниками з родин. Показано необхідність ресоціалізації депривованих підлітків, завдяки чому вони зможуть підвищити свою самооцінку та самоповагу, гармонізувати Я-концепцію та самосвідомість. Обгрунтовано засоби оптимізації особистісного зростання підлітків дитячих будинків і шляхи процесу їх успішної соціалізації. Впроваджено "Програму роботи практичного психолога з оптимізації особистісного зростання підлітків-вихованців дитячих будинків", яка є ефективним психологічним засобом особистісного зростання підлітків, сприяє розвитку успішності соціалізації у цілому.

  Завантажити