Досліджено вплив обсягу радикальної мастектомії на віддалені результати лікування раку молочної залози I - II стадій, а також ранні післяопераційні ускладнення у хворих залежно від особливостей дренування операційної рани. Здійснено ретроспективний аналіз п'ятирічного виживання хворих та з'ясовано, що ефективність мастектомії зі збереженням обох грудних м'язів і тотальною лімфодисекцією відповідає віддаленим результатам класичної операції за Голстедом та її модифікованому варіанту за Пейті. Установлено, що вирішальний вплив на віддалені результати лікування хворих на рак молочної залози за pT1-2 розмірів первинної пухлини має не обсяг радикальної мастектомії, а наявність і кількість регіонарних метастазів: за їх відсутності (pN0) п'ятирічне виживання хворих становить 86,4 % - 73,5 %, за pN1 у межах 1 - 3-х лімфовузлів - 80,9 %, у випадку 4 - 9-ти метастазів - 57,2 %, а за 10-ти та більше - 19 %. Показано, що ранніми ускладненнями після радикальних операцій на молочній залозі є лімфорея та утворення сером. З'ясовано, що їх частота збільшується з віком оперованих хворих (понад 50-ти років) за надмірної ваги та наявності у них цукрового діабету. Визначено, що сонографічний контроль операційної рани у післяопераційному періоді дає змогу чітко локалізувати серому, за необхідності - прицільно аспірувати рідину або здійснити контроль за її накопиченням чи спонтанною регресією. Відзначено, що дренування операційної рани після хірургічного втручання протягом перших 48-ми год. є нераціональним, окільки у 2/3 оперованих початок утворення сероми припадає на 3 - 8-му добу після радикальної операції та триває від 8-ми до 14-ти днів. Запропоновано відмовитися від дренування рани після радикальних операцій на молочній залозі. Лімфорею зі значним об'ємом продукції рідини протягом доби (до 100-та мл і більше) вдається санувати виключно тонкоголковою аспірацією і тому немає потреби вдаватися до повторного активного чи пасивного дренування рани. Доведено, що відмова від активного дренування рани після радикальних операцій на молочній залозі є ефективним заходом зменшення у хворих частоти ранніх післяопераційних ускладнень.

  Завантажити