На підставі результатів комплексного клініко-лабораторного, інструментального та статистичного дослідження хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю, розроблено нові підходи у хірургічному та комбінованому лікуванні у загальнохірургічному відділенні. Зазначено, що застосування ультразвукової ірігоскопії у комплексному обстеженні даних хворих підвищило точність доопераційної діагностики на 22,9 %. Експериментально розроблено на моделі гострої товстокишкової непрохідності новий спосіб кишкового шву, використання якого на 12,5 % сприяє зниженню летальності від перитоніту через неспроможність швів анастомозу. Запропоновано модифіковану шкалу (M-SAPS) експрес-оцінки клінічного статусу хворих для обгрунтування лікувальної тактики та об'єктивізації прогнозу лікування. На підставі дискримінантного аналізу клінічних даних визначено та обгрунтовано показання та протипоказання щодо радикальних і первинно-відновних операцій. Доведено, що використання у процесі хірургічного лікування даларгіну нормалізує прооксидантно-антиоксидантну рівновагу, зменшує показники ендотоксикозу, що сприяє позитивному перебігу раннього післяопераційного періоду. Виявлено, що застосування у післяопераційному періоді міліметрохвильової резонансної терапії дозволило відновити перистальтику кишечника на 3-ю - 4-ту добу. Встановлено, що ад'ювантна хіміотерапія поліпшує віддалені результати лікування хворих: 5-річне виживання після хірургічного та комбінованого лікування складає 48,5 % і 63,9 %. Зазначено, що комплексне застосування даних підходів у тактиці та методах хірургічного лікування хворих раком товстої кишки, ускладненим кишковою непрохідністю, дозволило скоротити показники післяопераційних ускладнень і летальності на 14,6 % і 13,2 %.

  Завантажити