За умов Північно-східного та Центрального регіонів Лісостепу України визначено склад збудників ранньої сухої плямистості за трьома видами роду Alternaria: Alt. solani, Alt. alternata (Syn.: Alt. ternuis), Alt. ternuissima, а також двох видів роду Slemphylium: St. solani, St. bortyosum. Головне місце у патогенезі належить Alt. solani, друге - St. solani. У міжвегетаційний період виявлено поліморфізм гриба Alt. solani, а саме: наявність у циклу розвитку конідій, мікросклероцій і хламідоспор, які є стійкою формою вегетативного розмноження, здатною переносити несприятливі умови та бути джерелом первинної інфекції хвороби. Апробовано різні способи штучного створення інфекційних фонів, а саме: нанесення інфекції збудників з краплею води та обприскування листків, а також занурення кореневої системи у фільтрат культуральної рідини (ФКР) за сублетальної дози. Найбільш об'єктивну оцінку за стійкістю виявлено у разі варіанта з використанням дії ФКР. За великої кількості зазначених зразків (рослин) у досліді людське око здатне розпізнавати не ступінь ураження, а ступінь розпізнавання ураження, тому виявлення в'янення рослини під дією ФКР є більш адекватною оцінкою, ніж розпізнавання числа плям на уражених листках. Стастатичний аналіз прояву сортової ознаки стійкості з використанням максимального ступеня ураження, коефіцієнта стабільності рівня стійкості, розподілу генотипів за групами стійкості дозволив ефективно добрати перспективні для селекції джерела з середньою стійкістю проти ранньої сухої плямистості.

  Завантажити