Вперше встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, морфлогічними, ендокринологічними та імунологічними змінами у жінок до та після лапароскопічного лікування лейоміоми матки у репродуктивному віці. Уточнено ісунуючі наукові уявлення щодо патогенезу захворювання й удосконалено відповідні лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи. Показано роль ендокринологічних та імунологічних порушень у генезі лейоміоми матки у репродуктивному віці. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом та ефективністю лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, які проводяться після ендоскопічного лікування лейоміоми матки. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частости рецидивів захворювання після лапароскопічного лікування на підставі використання удосконалених лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

  Завантажити