На підставі результатів аналізу релігійної термінології французької мови, її генетичної й лексико-семантичної структури, аспектів функціонування релігійних термінів у різних текстових жанрах установлено: базою для творення релігійної термінології стали латинська та давньогрецька мови, а також власне французькі утворення; запозичення з інших мов складають незначну частину термінів. Відзначено, що лексико-семантичні процеси в межах релігійної термінології сучасної французької мови виявляють специфічні риси: категоріальну багатозначність, міжсистемну антонімію, дублетність синонімів. Визначено, що ядром та центром функціонально-семантичного поля сакральності є біблеїзми та християнізми, а периферії - терміни нехристиянських релігій. Частотний аналіз фунціонування генетичних пластів релігійних термінологічних одиниць (РТО) в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження. Зазначено, що функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів.

  Завантажити