Проаналізовано питання щодо духовного світу особистості - найважливішого чинника визначення людини, який формується у процесі задоволення відповідних цінностей культури. Аргументовано, що релігія у контексті духовного світу особистості є фактором морального самовдосконалення на всіх рівнях її буття. Зазначено, що оскільки будь-який процес пізнання взаємопов'язаний зі свідомістю, у релігійному світогляді зміст інтелектуальних компонентів утворюють погляди й уявлення на предмет віри та будь-які об'єкти релігійного відображення. Обгрунтовано значення релігії як функціонуючого феномену індивідуального духовного буття людини. На прикладі християнства простежено трансформацію релігії у духовному світі особистості, що обумовлює своєрідне ставлення людини до навколишніх істин та явищ життя.

  Завантажити