Досліджено клінічні особливості і характер перебігу рикетсіозного кон'юнктивокератиту молодняку великої рогатої худоби. Встановлено, що недостатня зрілість лімфоїдного шару кон'юнктиви - відсутність світлих гермінативних центрів у лімфоїдних вузликах, слабовиражена макрофагальна та плазмоцитарна диференціація, які досягають належного розвитку у дорослих тварин, сприяє виникненню захворювання. Виявлено, що рикетсіозний кон'юнктивокератит уражує молодняк перших 11-ти місяців життя, визначено стадії його перебігу: сльозну, серозно-ексудативну, корнеально-десквамативну, корнеально-ерозивну, корнеально-перфоративну та гнійно-офтальмічну. Як експрес-діагностику захворювання рекомендовано використовувати мікроскопію препаратів-зскребів, що виявляють коко- та паличкоподібні форми мікроорганізмів, розвиток яких пов'язаний з цитоплазмою десквамованих плоскоклітинних елементів кон'юнктиви. Встановлено, що рикетсіозний кон'юнктивокератит супроводжується інтенсивною запальною реакцією кон'юнктиви, значним її набряком, майже повним зникненням зі складу епітеліального шару келихоподібних клітин, плоскоклітинною метаплазією, інтенсивною десквамацією епітелію. Виявлено, що в епітелію рогівки відбуваються дистрофічні зміни, він посилено десквамується, вогнищево оголюється строма рогівки, яка під дією ексудату на окремих ділянках розпадається, що призводить до перфорації рогівки. З'ясовано, що лікування рикетсіозного кон'юнктивокератиту енроксилом більш ефективне (80 %), ніж тетрацикліном (64,3 %), а найкращий результат одержано завдяки інтрапальпебральному ін'єктуванню розчинів (раз на добу протягом 6-7 днів) тетрацикліну (76,3 %) та енроксилу (86,7 %).

  Завантажити