Досліджено одну з концептуально важливих стильових ознак модерністського дискурсу В.Вульф - ритм її художньої прози. Визначено художню специфіку ритму її романів як ознаку експериментального дискурсу модернізму, місце ритмізації прози у системі творчих відкриттів письменниці та систематизації її принципів і прийомів. Досліджено романну прозу В.Вульф, зокрема, романи "Кімната Джейкоба", "Місіс Делловей", "До маяка", "Хвилі", "Між актами", в яких найповніше розкривається її талант майстрині психологічної прози. Досліджено щоденники, листи та вибрано есеїстику письменниці. Доведено, що ритм художньої прози В.Вульф базується на індивідуальних особливостях світосприйняття та емоційно-психологічній реакції письменниці. Зауважено, що ритм наявний на всіх рівнях художньої організації роману, як стильова ознака дискурсу В.Вульф він сприяв поетизації та психологізації її романної прози. Поліфункціональність ритму прози письменниці актуалізовано на рівні не лише формальних, а й романтичних і навіть жанротворчих експериментів, була творчо сприйнята англомовними письменниками наступних поколінь.

  Завантажити