Розкрито суть поняття "ритуальний сміх". Зроблено спробу тлумачення змістового сенсу даного феномену у культурі архаїки та виявлення його символічних метафор. З'ясовано особливості звернення до ритуального сміху у творчості різних діячів культури наступних епох. Запропоновано концепцію інтерпретації даного сміху, яка базується на використанні можливостей герменевтичного підходу до вивчення явища. Розроблено аналітичний підхід до вивчення даного феномену, який дозволяє враховувати його динамічну природу й онтологічну цілісність. Характерні особливості ритуального сміху розглянуто на матеріалі української народної культури і, зокрема, - українських поховальних "забав", ритуалів "комори" та "перезви" весільного обряду. Проаналізовано "сміхові образи" у творчості М.Гоголя, В.Хлєбнікова, М.Арцибашева, Л.Андрєєва, Ф.Малявіна, С.Прокоф'єва, Д.Шостаковича.

  Завантажити