Доведено, що державна політика у виробничій сфері малого підприємництва, перш за все промисловості, має бути переорієнтована з безпосередньої підтримки малих підприємств на опосередковану шляхом створення сприятливих мотиваційних умов великим промисловим підприємствам, організаціям розвитку власної мережі малих суміжних, дочірніх, допоміжних виробничих структур. Вперше у вітчизняній науці обгрунтовано, що найбільш динамічний розвиток у сфері виробництва малий бізнес одержує у системі промислових або інноваційних кластерів, які забезпечують високий ступінь спеціалізації, що сприяє створенню нових фірм і доступ до капіталу, оскільки територіальна концентрація фірм є досить привабливою для бізнесу та венчурних капіталів. Визначено головні напрямки розвитку та розміщення малого підприємництва за галузевими ознаками, сферами господарської діяльності та територіями з урахуванням ролі сучасного високотехнологічного виробництва, підвищення рівня інноваційності, особливостей національної економіки та міжнародного досвіду. Удосконалено наукові засади стратегічного планування із застосуванням нових методів ринкової діяльності на базі стратегічного передбачення, розвитку маркетингу, інноваційних системно-аналітичних концепцій та технологій планування. Розроблено методичні підходи щодо визначення економіко-організаційних засад розвитку та розміщення підприємництва, що грунтується на встановленні партнерських відносин між центральними та місцевими органами державної влади, органами самоврядування, громадськими організаціями, населенням.

  Завантажити