Висвітлено становлення й розвиток ідеї природовідповідності в українській педагогічній науці (кінець XVIII - XX ст.) на засадах християнсько-педагогічної, науково-педагогічної антропології. На підставі ретроспективного системного аналізу встановлено періодизацію розвитку ідеї природовідповідності на українських землях. Виявлено загальні й особливі риси в її становленні та функціонуванні. Визначено основні шляхи впровадження цієї ідеї впродовж досліджуваного періоду. Розглянуто вимоги й основні засоби використання принципу природовідповідності, сформульовані в сучасних законодавчих актах, урядових документах, педагогічних концепціях.

  Завантажити