Проаналізовано розвиток вітчизняної селекційної науки у галузі скотарства у другій половині XX ст. як вирішального фактора якісного удосконалення порід великої рогатої худоби з урахуванням соціально-економічних, політичних, технологічних, загальнонаукових, організаційних, правових та екологічних чинників. Доведено, що даний період є перехідним від традиційних методів породоутворення до становлення новітньої теорії та методології селекції, що грунтується на принципово нових засадах щодо статусу породи, методів добору та підбору, а також визначення племінної цінності та збереження генофонду порід. Досліджено генезис молочних і м'ясних порід великої рогатої худоби в Україні. Запропоновано періодизацію загального селекційного процесу, що відбувався в скотарстві України в другій половині XX ст. з урахуванням чинника зміни домінуючих методів селекції. Висвітлено внесок українських учених у розвиток світової селекційної науки у галузі скотарства.

  Завантажити