На підставі вивчення бактеріальної флори уретри у хворих на бактеріальний уретрит визначено, що серед збудників захворювання поширена антибіотикорезистентність. Виявлено найбільшу поширеність мікроорганізмів збудників бактеріальних уретритів в асоціаціях, що створює значні труднощі у виборі адекватної етіотропної терапії й обумовлює недостатню ефективність призначення антимікробних засобів у вигляді монотерапії. Вперше науково обгрунтовано можливість самостійного місцевого застосування антисептичного препарату з широким спектром антимікробної дії під час лікування хворих на бактеріальних і трихомонадний уретрит. Запропоновано оптимальний спосіб використання антисептика у формі уретральних паличок, який дозволяє підтримувати високу антимікробну концентрацію препарату у порожнині уретри протягом тривалого часу. Вперше доведено, що використання гідрофільної (проксанол-пропілен-глікольової) основи у складі уретральних паличок забезпечує у 4-ри рази довшу експозицію антисептика у порожнині уретри у порівнянні з жировою основою. На підставі дослідження клініко-імунологічного стану хворих до та після лікування виявлено перевагу запропонованого методу у порівнянні з загальноприйнятими консервативними терапевтичними методами. Вперше клінічно доведено, що новий спосіб лікування дозволяє підвищити ефективність терапії хворих на бактеріальний і трихомонадний уретрит.

  Завантажити