Досліджено роль нелінійних взаємозв'язків точкових і протяжних дефектів у зміні швидкості повзучості, яку змодельовано у межах механізму ковзання дислокацій, лімітованого їх переповзанням з урахуванням здатності ковзаючої дислокації захоплювати точкові дефекти та їх малі скупчення. Наведено результаи дослідження нелінійної системи рівнянь, яка описує розвиток повзучості як діаграми станів і фазових портретів. Досліджено зміну діаграми станів і фазових портретів моделі залежно від умов опромінювання, властивостей зразка та його початкового стану. Одержано всі якісно різні фазові портрети, які відображають динаміку повзучості матеріалу під опроміненням. Визначено властиві моделі біфуркації та зміни швидкості повзучості, що відбуваються за цього. Знайдено можливі стаціонарні режими повзучості. У межах бар'єрного механізму радіаційного зміцнення розглянуто вплив комплексів, утворених точковими дефектами й атомами домішки, на величину приросту межі плинності. Визначено критичні значення параметрів системи, за яких встановлюється просторово-періодичний розподіл точкових дефектів.

  Завантажити