Дисертацію присвячено вивченню нейрофізіологічних механізмів участі нюхового аналізатора в формуванні вродженої та набутої поведінки у макросматичних тварин та дослідженню впливу запахових подразників на функціональний стан та розумову працездатність головного мозку людини. Встановлено, що нейрони нюхового епітелію, нюхової луковиці, ядер мигдалини та грушоподібної кори можуть утворювати функціональну систему, яка має вирішальне значення в формуванні поведінкових відповідей на дію стресових факторів. Виявлено, що у макросматичних тварин формування декларативної пам'яті за умов виключення нюхового аналізатора стає неможливим, тоді як процедурна пам'ять при цьому може формуватись. Встановлено, що запахи ефірних олій ялиці та лаванди покращують загальну працездатність головного мозку людини. Нюховий аналізатор як макро-, так і мікросматиків, крім чисто сенсорних функцій, виконує і несенсорні, які виявляються в його модулюючих впливах на основні емоційно-мотиваційні центри мозку.

  Завантажити