На базі дослідів in vitro встановлено, що введення щурам вакцини БЦЖ призводить до збільшення кількості клітин перитоніального ексудату, головним чином за рахунок макрофагів. Доведено, що активовані макрофаги значно інтенсивніше , ніж клітини контрольних тварин, синтезують оксид азоту. Досліджено, що метаболіти, які містять гуанідинову групу: аргінін, креатин, гуанідиноцтову кислоту, креатинфосфат, а також глутамін і гіпоксантин впливають на даний процес, активуючи його. З'ясовано особливості загибелі макрофагів залежно від концентрації та часу дії ксенобіотиків. Виявлено, що здатність N-нітрозодиметиламіну (НДМА) викликати загибель макрофагів пов'язана з його біотрансформацією цитохромами Р-450. Зазначено, що у процесі їх загибелі денітрозуюча та N-деметилююча активність цитохрому Р-450 зазнає змін, які мають свої особливості залежно від стартового функціонального стану клітин. Встановлено, що оксид азоту, іони амонію та сечовина відіграють певну регуляторну роль у механізмі цитотоксичної дії НДМА. Доведено, що застосування методу включення у макрофаги "пастки" оксиду азоту дало змогу встановити, що цитотоксична дія НДМА прямо не пов'язана з вивільненням NO у процесі реакції денітрозування. Досліджено, що під впливом екзогенних нітрозуючих факторів в організмі щурів суттєво посилюється утворення НДМА з амідопірину. Зазначено, що у той же час рівень утворення НДМА не змінювався, незважаючи на індукцію вакциною БЦЖ ендогенного синтезу оксиду азоту. Виявлено, що за умов стрептозотоцинового діабету у щурів уповільнюється ендогенне утворення НДМА з попередників.

  Завантажити