Досліджено феномен самоактуалізації особистості на підставі визначення сутності поняття "постмодерна культура" та у співвідношенні з процесами та тенденціями у культурі XX ст. Проаналізовано історію розвитку постмодерністського мистецтва, що тяжіє до контрастного сполучення елементів різних естетичних систем минулого з сьогоденням, використання традиційно несумісних матеріалів і ціннісно-стильових систем з метою створення нової художньої цілісності. Визначено основні принципи та суперечності самоактуалізації особистості у культурі постмодерну. Обгрунтовано концепцію перспектив трансформації особистісного буття у вимірах постмодерної культури. Доведено, що ситуація постмодерну за допомогою радикального спустошення та децентрування традиційних дискурсів суттєво стимулює процеси смислових пошуків і смислоутворення у культурі, зокрема, на рівні внутрішнього самовизначення особистості.

  Завантажити