Уперше за умов східної частини Лісостепу України встановлено норму реакції самозапилених ліній національної колекції соняшнику за стійкістю до збудника фомопсису. Виділено найперспективніші лінії з високою загальною адаптивністю до факторів зовнішнього середовища і, зокрема з високою стійкістю до патогена. Установлено рівень і напрямок кореляційної залежності між стійкістю до фомопсису та цінними господарськими ознаками гібридів. З використанням методу індексації визначено селекційну цінність вихідного матеріалу соняшнику за рівнем прояву стійкості до фомопсису для гетерозисної селекції. З'ясовано складний генетичний контроль успадкування стійкості до фомопсису гібридами, який визначається комплементарною взаємодією обох батьківських компонентів і материнським ефектом, що потребує вивчення індивідуальних донорських властивостей батьківських форм соняшнику.

  Завантажити