Наведено теоретичний і практичний матеріал з вивчення продуктивності баранів-плідників стосовно чистопородного розведення асканійських тонкорунних овець та схрещування їх з австралійськими мериносами. Установлено провідну роль селекції у процесі поліпшення тонкорунних овець шляхом використання для схрещування кращих представників імпортного генофонду мериносів. Виявлено відсутність залежності між показниками "кровності" баранів-плідників з австралійським мериносом і рівнем продуктивності тварин. Відзначено, що інтенсивне використання австралійських мериносів у селекційному процесі позначилось на живій масі асканійських тонкорунних овець. У баранів таврійського типу жива маса зменшилась на 2,5 кг (2,2 %). Зауважено, що збільшення коефіцієнта вовності на 13,2 г досягнуто завдяки схрещуванню (85,6 %) та селекції (14,4 %). За цього тварини нового типу мають кращі показники настригу чистої вовни на 1,34 кг (18,6 %), виходу чистого волокна на 12,6 % у порівнянні з баранами асканійської породи. Зазначено, що збільшення довжини вовни на 1,4 см досягнуто внаслідок схрещування (53,6 % ) і селекції (46,4 %). У результаті використання австралійських мериносів вміст жиру у вовні овець таврійського типу зменшився на 1,3 - 2,2 %. Запропоновано використовувати оцінку та відбір дворічних баранів-плідників з урахуванням комплексу ознак їх продуктивності.

  Завантажити