Досліджено найхарактерніші форми та особливості селянського руху в Україні доби Центральної ради у березні 1917 - квітні 1918 рр., участь селянських мас у національно-визвольному русі за надання Україні широкої національної територіальної автономії у складі Російської демократичної республіки, боротьбу українського селянства за ліквідацію великого приватновласницького землеволодіння та зрівняльний розподіл його за трудовою або споживчою нормами. Проаналізовано прагнення частини українського селянства щодо організації громадського обробітку землі, його перехід від більш простих і мирних форм боротьби до прямого захоплення великих приватновласницьких маєтків, економій та фільварків, відчуження земельних угідь церкви, монастирів, а подекуди земельних лишків найзаможнішого селянства. Наголошено, що головними причинами появи та загострення аграрних виступів стало без- і малоземелля бідняцько-селянських прошарків населення, яке бачило вирішення даних проблем у власній організації, становленні та зміцненні української влади. Узагальнено розрізнений, але значний цифровий та фактичний матеріали, визначено кількісні показники селянського руху у березні 1917 - квітні 1918 рр. Розглянуто основні програмні вимоги селянства даного періоду.

  Завантажити