Розроблено комплексний метод дослідження семантики музично-пісенного фольклору, який поєднує ритмо-структурний, інтонаційний та семіотичний підходи, а також враховує зв'язки з даними етнології, лінгвістики, фізіології вищої нервової діяльності, психології, теорії інформації. Визначено специфіку семантичних кодів на рівні інтонації та ритмо-структури. Ритмо-структура традиційних наспівів є відображенням їх жанрової семантики. Генетично первинна інтонаційна семантика репрезентує дожанровий період творення інтонаційного змісту, має біологічне підгрунтя та в "знятому" вигляді залишається в наступних змістових шарах інтонацій традиційної пісенності. Запропоновано гіпотезу визначення первинної інтонаційної семантики обрядових наспівів. Генетично первинну інтонаційну семантику обрядових наспівів визначено як образ "життя - смерть" в єдності. Гіпотеза базується на системі взаємопов'язаних позицій, кожну з яких обгрунтовано результатами досліджень відомих науковців.

  Завантажити