На підставі аналізу положень загальної теорії символу та положень музичної семіотики запропоновано інваріантну структуру музичного символу як художнього виміру. Висвітлено семантичні та логічні функції Дзеркала як предмету культури. Вивчено специфіку виявів принципу дзеркала в музиці, систематизовано функції Дзеркала в музичному творі (ідею, образ, метафору, техніку, символ). Досліджено музикознавчу проблематику в аспектах: співвідношення "дзеркала" та інтерпретації (виконавської та слухацької), інтроспекції та сприйняття, свідомості та мислення, символізація музичного тексту та мовлення. Існуючу ієрархію виявів дзеркала в музиці доповнено новими категоріями - своєрідними синонімами Дзеркала, які є ключовими для осягнення символу дзеркала в музиці: свідомість автора; "Я - Свідомість", тип спілкування ("Я - Я"; "Я - Інший"). Запропоновано концепцію, за якою ключове поняття "Я - Свідомість" пов'язане з духовною сутністю авторського "Я" та "героя" твору як його відображення. Розглянуто ідею належності Дзеркала до метафізичних символів культури. Для музичного мистецтва такий феномен визначено як символ особливого різновиду. Розглянуто семантичні функції Дзеркала як образу Людини. Зведено всі існуючі дефініції та запропоновано модель Дзеркала як об'єкту музичного мистецтва.

  Завантажити