Проведено дослідження клінічного перебігу гострого респіраторного дистрес-синдрому за типом дорослого у новонароджених з різною патологією. Виявлено, що незалежно від основного захворювання, що призвело до розвитку критичної гіпоксемії, клінічна картина синдрому неспецифічна й обумовлена вираженістю респіраторної недостатності, гемодинамічних порушень, неврологічною симтоматикою та геморагічними проявами. Вперше на підставі дослідження показників активності нейтрофілів крові, системи протеолізу та фібринолізу, вмісту метаболітів оксиду азоту, медіаторів запалення інтерлейкінів-6 та -8 в сироватці крові та конденсаті повітря, що видихує дитина, вивчено системні та легеневі патофізіологічні зміни у новонароджених у випадку розвитку гострого пошкодження легень. На підставі виявлених патофізіологічних особливостей розроблено діагностичний комплекс виявлення початкових стадій розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому дорослого у новонароджених (гострого пошкодження легень), обгрунтовано імунологічні та біологічні діагностичні критерії синдрому гострого пошкодження легень і прогнозу реалізації його в гострий респіраторний дистрес-синдром. Показано, що у новонароджених з синдромом гострого пошкодження легень наявний дисбаланс у системі легеневої протеїназно-антипротеїназної активності внаслідок нейтрофільної системної активації. Встановлено діагностичні маркери синдрому гострого пошкодження легень, вивчено їх чутливість і специфічність. Уперше визначено діагностичну цінність регіонарних біомаркерів синдрому гострого неспецифічного паренхіматозного пошкодження легень у новонароджених, зокрема, рівнів метаболітів оксиду азоту, інтерлейкіна-6 та -8, продуктів пероксидного окиснення білків, показників активності фібринолізу та необмеженого протеолізу на підставі оцінки їх вмісту в конденсаті повітря, що видихує дитина. Вперше створено математичну модель легеневої ендотеліальної дисфункції, як основної патогенетичної ланки синдрому гострого пошкодження легень на підставі легеневих біомаркерів синдрому.

  Завантажити