Досліджено проблему синкретизму складнопідрядного речення, зокрема прислівно-присубстантивного типу з синкретичними атрибутивно-об'єктними та атрибутивно-доказовими відношеннями між частинами на матеріалі сучасної української літературної мови. Виявлено структурно-семантичні особливості даних конструкцій з послідовним обгрунтуванням умов їх виникнення та функціонування. Визначено зміст понять атрибутивно-з'ясувальний та атрибутивно-локативний синкретизм. Встановлено статус синкретичних складнопідрядних одиниць у межах структурно-семантичної класифікації, їх місце серед інших складнопідрядних конструкцій. Проаналізовано функціональний потенціал категорії атрибутивності: диференційоване ядро, напівпериферію, власне периферію. З'ясовано парадигму локативних форм, серед яких виділено статистичні, динамічні, контактні та дистантні. Розглянуто концептуальні засади функціональної граматики, основні підходи та принципи класифікації синкретичних присубстантивно-атрибутивних складнопідрядних речень на матеріалі сучасної української літературної мови. Проведено розмежування синкретизму, трансформації, транспозиції, перехідності, інтеграції, деривації, міжкатегорійної омонімії та багатозначності.

  Завантажити