Розглянуто особливості турецької мови Болгарії, Румунії, Македонії, Боснії, Косова, Греції, Кіпра й Албанії, встановлено єдину картину побутування мови, проведено порівняння її рис, серед яких визначальними є синтагматичні. Доведено, що в зонах різносистемних мовних зустрічей зміни призводять до потенційного маркування "прагматично обумовлених" граматичних явищ, синтаксис є етапним бар'єром для контамінаційного вторгнення однієї системи в іншу. На підставі аналізу писемних джерел досліджено прагматичні розрізнення, що прогнозують правила інверсії з синтагматичною здатністю до передпозицій. У писемній мові наявні суб'єкт-початкові, безпосередньо переддієслівні та постпредикативні обмеження. Доведено, що ієрархію синтаксису та семантики у балканотурецькій мові зумовлено синтагматично.

  Завантажити