Дисертацію присвячено синтезу дигідропохідних імідазо[1,2-а] піримідину та 1,2,4-триазоло[1,5-a]піримідину, вивчено їх реакції та імін-єнамінну таутомерну рівновагу. Запропоновано метод синтезу дигідропохідних імідазо[1,2-a]піримідину та нових похідних дигідро-1,2,4-триазоло[1,5-a]піримідину та піримідо[1,2-a]бензимідазолу циклоконденсацією аміноазолів з ароматичними ненасиченими кетонами та їх синтетичними еквівалентами. Виявлено залежність положення імін-єнамінної таутомерної рівноваги від характеру анельованого азольного ядра та замісників у дигідроциклі. Доведено можливість окиснення дигідроазолопіримідинів до їх гідроксизаміщених. Визначено нові напрями взаємодії 2-амінобензимідазолу з ненасиченими нітрилами. Проаналізовано електронну будову дигідроазолопіримідинів і радикалів на їх основі. Висвітлено чинники, що визначають вплив азольного ядра на потенціали іонізації, які призвели до реалізації альтернативних напрямів взаємодії дигідроазолопіримідинів з окиснювальними реагентами.

  Завантажити