Дисертація присвячена комплексному вивченню сільськогосподарської кооперації України в 20-і роки ХХ ст., що стала системоутворюючою складовою соціально-евономічного розвитку в умовах непу і ринкових відносин, зайняла провідне місце в господарському та громадсько-політичному житті села, активізувала самодіяльність і ініціативу селянства, стала невід'ємною частиною культурно-освітнього життя села. Зберігаючи селянина-господаря, сільськогосподарська кооперація діяла на принципах самоврядування і демократії, формувала в сільському господарстві на кооперативних засадах велике виробництво з усіма його перевагами над дрібним, втягувала селян до управління кооперативними справами, виховувала в них громадську свідомість. В дисертаційній роботі доводиться, що потенційні можливості розвитку сільськогосподарської кооперації в українському селі 20-х років були далеко не вичерпними, вона могла стати альтернативою колгоспно-радгоспній системі, ефективним шляхом розв'язання складних економічних та соціально-політичних проблем в умовах багатоукладної економіки.

  Завантажити