З'ясовано, що формування адаптивних реакцій сортів озимої пшениці на посуху та високі температури детерміновано перебудовами водного, ліпідного, аденозинфосфатного та фітогормонального пулів. Виявлено дві, розмежовані в часі, фази адаптивної реакції надходження тритієвої води до листків озимої пшениці за умов високотемпературного стресу різної напруженості. Одержані результати свідчать, що сорти озимої пшениці степового екотипу відрізняються інтенсивнішим синтезом аденозин-трифосфатів (АТФ) і утилізацією енергії в процесах адаптації рослин до посухи від сортів лісостепового екотипу. Показано, що енергетичне забезпечення адаптивних процесів пшениці до водного дефіциту визначається вмістом і балансом аденозин-5-моно-, ди- і трифосфатів та енергетичним зарядом. Встановлено взаємозв'язок між рівнем енергозабезпечення, водообміном, вмістом фітогормонів, рідкокристалічною структурою сумарних полярних ліпідів мембран хлоропластів сортів озимої пшениці та їх посухостійкістю. Доведено, що для посухостійких сортів пшениці в післястресовий період характерне збільшення концентрації абсцизної кислоти (АБК), зеатину та зеатинрибозиду, збільшення або зменшення вмісту індоліл-3-оцтової кислоти (ІОК). Для слабостійких до посухи сортів пшениці відмічено зниження вмісту зеатину + зеатинрибозиду та ІОК за постійного та незначного збільшення концентрації АБК. Зроблено висновок, що обробка рослин за фази колосіння водними розчинами полістимуліну К і полістимуліну А-6 індукує розширення спектра якісно нових адаптивних реакцій, спрямованих на зменшення втрат урожаю та збереження якості зерна озимої пшениці за умов посухи. Розроблено спосіб оцінки посухостійкості сортів озимої пшениці за величиною енергетичного заряду аденілатної системи, який рекомендовано використовувати у селекційній роботі.

  Завантажити