Обгрунтовано теоретико-методологічні засади соціального захисту населення як складової соціальної політики в контексті розкриття концепції її захисної функції. Проаналізовано рівень та динаміку соціально-економічних індикаторів, що відображають рівень життя та соціальну захищеність населення в загальнодержавному та регіональному аспекті. Розроблено організаційно-економічну модель функціонального узгодження та системної взаємодії соціального розвитку та соціального захисту. Запропоновано методичний підхід до соціальної діагностики захищеності окремих категорій населення.

  Завантажити