Досліджено походження, сутність і роль відносин нагромадження та споживання соціального капіталу. Визначено особливості утворення неформального економічного інституту координації соціальної взаємодії суб'єктів господарювання. Соціальний капітал розглянуто як ресурс максимізації корисності за рахунок довіри та взаємності партнерських зобов'язань. Проаналізовано стан, причини та наслідки соціальної трансформації економічної системи під впливом інституціональних змін. Обгрунтовано методологію виділення та визначення властивостей соціального капіталу як структурного елемента нематеріального капіталу. Визначено сферу створення, запропоновано механізм споживання та відтворювання соціального капіталу. Розроблено концептуальні засади соціального капіталу як складової частини інституціональної економічної теорії.

  Завантажити