Обгрунтовано об'єктивну необхідність посилення соціально-захисної спрямованості державної соціальної політики за умов глибокої трансформації суспільства, яка супроводжується різким погіршенням якості життя більшості населення країни та його соціальною дезадаптацією. Головною метою удосконалення соціальної політики визначено пом'якшення наслідків даної трансформації. Простежено еволюцію концепції соціальної держави у світі від держави загального добробуту до держави соціальних інвестицій. Встановлено, що для України найбільш прийнятною на даному етапі може бути інтегральна соціально-ліберальна модель соціально-правової держави на засадах соціальної ринкової економіки. Проаналізовано правові засади соціального захисту в Україні та наведено рекомендації щодо їх удосконалення та розвитку. Запропоновано концептуальні підходи стосовно створення в країні Державної системи соціальної стандартизації. Сформульовано активну ресурсну стратегію соціального захисту. На підставі здійснення соціального експерименту відпрацьовано найбільш ефективні соціальні технології всебічної підтримки населення та залучення громадян до активного суспільного життя. Вперше в Україні досліджено феномен соціального замовлення як комплексного інструменту вирішення соціальних проблем у разі солідарної участі у даному процесі держави та недержавних суб'єктів соціальної політики.

  Завантажити