Висвітлено комунікативно-інтеракціональну організацію та семантико-прагматичні особливості вербалізації соціолінгвістичної категорії домінантності за інституційно-конвенційних умов політичних дебатів. Домінантність розглянуто як динамічну інтерактивну сутність дискурсивного плану, природним середовищем якої є діалогічне мовлення як компонент людської взаємодії. Здійснено її аналіз відповідно до екстралінгвістичних факторів контексту політичних дебатів: ситуації спілкування, комунікативної мети та фактора адресата. Визначено особливості вербалізації домінантності на інтеракціонально-конверсаційному та прагма-семантичному рівнях політичного дискурсу. Виділено та проаналізовано два типи домінантності - інтеракціональну та риторичну. Досліджено та систематизовано її сукупні інтеракціональні кроки, які названо ініціативними. Запропоновано стратегії інтеракціональної та риторичної домінантності, а саме - мовленнєві стратегії контролю над чергуванням реплік як дискурсивне виявлення інтеракціональної домінантності та стратегії позитивної самопрезентації та негативної подачі опонента як стратегії риторичної домінантності. З'ясовано, що мовленнєва реалізація комунікативних стратегій риторичної домінантності відбувається відповідно до виявлених семантико-стратегічних кроків. Простежено структурно-семантичні особливості їх мовної організації.

  Завантажити