Розглянуто новий напрямок у створенні будівельних матералів, заснований на концепції комплексних з'єднань і хімії поверхонь поділу фаз. Установлено, що введення у в'яжучі речовини гідратаційного твердіння (портландцементний клінкер, шлаколужні в'яжучі) комплексів на основі іонів перехідних хімічних елементів, що виконують роль грубодисперсної гідрофільної поверхнево-активної речовини, дає змогу одержувати у продуктах гідратації комплексні з'єднання, що містять значну кількість зв'язаної води, а введення до цієї системи лужної молекулярно-колоїдної поверхнево-активної речовини сприяє мікроармуванню цементного каменя вуглеводними радикалами та утворенню мінералів цеолітової групи. Доведено, що бетони, одержані на основі спеціального цементу, який є системою "гідравлічне в'яжуче - гідрофільна грубодисперсна поверхнево-активна речовина - лужна молекулярно-колоїдна поверхнево-активна речовина", мають підвищену міцність та довговічність, знижені деформативність, проникність. Запропоновано методи прогнозування деформативних властивостей бетонної суміші та бетонів, а також міцності за умов стиску та проникності бетону, ефективність яких обгрунтовано теоретично та підтверджено практично. Визначено механізм формування контактної зони спеціальних бетонів з матеріалами будівельних конструкцій, який засновано на законах хімії розподілу фаз. Доведено, що підвищення міцності контактного шару спеціального бетону з матеріалами будівельних конструкцій здійснюється завдяки підвищенню адсорбції та адгезії компонентів цементу на поверхні будівельної конструкції, яку підсилюють.

  Завантажити