На підставі даних поглибленого дослідження постінфарктного періоду вперше встановлено частоту виявлення й механізми формування, а також додаткові критерії діагностики порушень діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих після гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Уперше встановлено чітку кореляцію індексів діастолічного наповнення ЛШ за даними доплероехокардіографії та індексів варіабельності серцевого ритму за даними добового Холтерівського моніторування ЕКГ та їх кореляцію з наявністю постінфарктної ішемії міокарда ПІМ. Уперше досліджено прогностичну цінність порушень діастолічної функції ЛШ у хворих після гострого Q-інфаркту міокарда з ПІМ та без неї. Обгрунтовано диференційоване застосування блокатора кальцієвих каналів - амлодипіну у комплексній базовій терапії ІМ через 3 - 4 тижні після розвитку ГІМ, що покращує показники ремоделювання ЛШ після ГІМ і прогноз щодо настання летального випадку та реінфаркту міокарда.

  Завантажити